1. http://le-parkour.org.ua/ - Сайт про паркур. Один з найвеличніших сайтів України.

2. http://tracers.if.ua - Найбільший форум трейсерів на Україні. Тут вони спілкуються.

3. http://parkour.kiev.ua/ - Найстарший Український сайт про Паркур.

4. http://blackseaninjas.com/ - Сайт команди "blackseaninjas", однієї з найпрофесійніших команд України.

5. http://tracers.od.ua/ - Менше відомий портал трейсері, але всеодно заслуговує уваги.

6. http://south.tracers.ru/ - Паркур в м. Миколаїв.

Думаю це вам допомож ... Читати далі »

Отже почну все з самого початку в хронологічній послідовності.

Кінець березня - початок квітня 2006 року.
Простий хлопчак по кличці Кузя дума чим зайнятися. Згадалось як цієї зими він разом з своїм друганом Флешом у Карпатах (точніше це було в Яремче) носились як придурки, стрибали з горба на горб, долали високі перешкоди, стрибали сальтом з забору в сніг. "Це мене пре!" - подумав він. "Напевне ж є такий вид спорту". Маючи вдома інтернет і прописавши в гуглі нехитре словосполучення "городскои екстрім" він отримав сотні сторінок з ключовими словами "паркур", "трейсери", "ваульти". Почалось ознайомлення з паркуром і перші спроби. Перші тренування на місцевому стадіоні. На 2 тренуванні цим зацікавився його друг Вовік. Перший його стрибок з забору був не ... Читати далі »

Вже давно в Андрушівці дід Каленик не скликає лебедів для годування, а в парку, який посадив і зростив тут відомий цукрозаводчик Артемій Терещенко і до сьогодні панує аура краси, спокою і затишку. Ті ж озера, біля яких любила відпочивати сім’я Терещенків. Свого часу сюди приїздила житомирська поетеса Людмила Волошка і милувалась цим краєвидом...

Сюди щороку прилітають лебеді...

Вже давно в Андрушівці дід Каленик не скликає лебедів для годування, а в парку, який посадив і зростив тут відомий цукрозаводчик Артемій Терещенко і до сьогодні панує аура краси, спокою і затишку. Ті ж озера, біля яких любила відпочивати сім’я Терещенків. Свого часу сюди приїздила житомирська поетеса Людмила Волошка і милувалась цим краєвидом. Пізніше в її творчих спогадах з’явився і дід Каленик, який працював в маєтку Терещенка, і величні білі птахи, з якими, кажуть, він умів навіть спілкуватися.

- Цього рок ... Читати далі »

1. Kuzia_T. (Кузьменко Роман) Створив цю команду. Тренуюється з Квітня 2006 року. Вже дечому і навчився. Займається Паркуром для себе. Дуже великий ледащо! :)

2. Chiar. (Журавель Артур) Ну, Chiar просто геній в любому виді спорту. Він є найпрогресивнішим трейсером. Але не любить нічого робити на людях. В команді один із перших.

3. Korinf. (Корніцький Дмитро) Прийшов у команду у травні! Коронний трюк - Рейл Фліп! Також любить пострибати і придумати щось новеньке.

4. Vovan. (Деркач Володимир) Другий трейсер. Відразу підхопив нову хвилю! Вован це людина, яка робить все задумане! Ну майже все. :)

5. F!@$#. (Книр Віталій) Також в команді майже відпочатку. Це також спортивний "геній". Бек Фліп з першого разу, та щей з місця. Сильний хлопець. І дуже впертий. :)

6. AleXXX. (Поліщук Сашка) Займається порівняно недовго, але вже багато досяг. За один день навчився бе ... Читати далі »

Паркур - (франц. Le Parkour - полоса перешкод, розмовне ПК) - це стиль життя, який означає свободу від межнашого життя, свободу від перешкод. Любителі паркуру просто рухаються не так як всі . Вони зіскакують з сходинок, коли нормальна людина перебирає їх одну за одною, перескакують паркан, коли нормальна людина іде до воріт, і взагалі намагаються рухатись якомога красив ... Читати далі »

Село Лебединці, від дня свого заснування, тепер стоїть на третьому місці. Перше населення було біля хутора. Там була долина, яка називалася "Криничка". Від цього хутора, попід вчорайшанським лісом, йшла дорога на Паволоч і називалася вона Бердичівським шляхом (в народі "Чумацьким Шляхом"). А біля цього шляху було озеро, яке називалось "безодня".

Струмок, біля якого розмістилося теперішнє населення починається на лебединських полях з болота, яке називалося "Святим озером". Біля цього озера одне з урочищ, на схід від села, називається "Церковним", або по народному "хрести".

На це поле перемістилися люди, які залишилися живими після знищення татарами першого поселення, яке називали "хуторище". В урочищі "церковище" знаходяться кам'яні хрести, закопані в землю, щоб не заважали обробітку землі. Однтм з яких, із слов'янським написом 1666 року, залишився на поверхні землі до 1941 року. За легендою, давнє село і церква теж були спалені татарами, а люди розігнані, п ... Читати далі »

Андрушівка – місто над річкою Гуйвою, районний центр Житомирської області. Перші згадки про поселення під такою назвою датуються ще 1683 р. Від 1848 р. в Андрушівці почав діяти цукровий завод (перший на території сучасної Житомирської області). Завдяки розвитку цієї галузі село 1859 р. віднесли до категорії містечка. Статус міста поселення отримало 1975 р. Оскільки Андрушівка раніше не використовувала власного герба, тому для міста було опрацьовано нові проекти символів (автор – А. Гречило), які сесія міської ради затвердила 2 вересня 2003 р.

Герб Андрушівки: у червоному полі золотий андріївський хрест, вгорі – квітка ромашки зі срібними пелюстками та золотим осердям, обабіч – по срібній пірамідці цукру в золотій обгортці, внизу – срібна чаша, з якої виходить синє полум'я зі золотим обра ... Читати далі »