Вже давно в Андрушівці дід Каленик не скликає лебедів для годування, а в парку, який посадив і зростив тут відомий цукрозаводчик Артемій Терещенко і до сьогодні панує аура краси, спокою і затишку. Ті ж озера, біля яких любила відпочивати сім’я Терещенків. Свого часу сюди приїздила житомирська поетеса Людмила Волошка і милувалась цим краєвидом...

Сюди щороку прилітають лебеді...

Вже давно в Андрушівці дід Каленик не скликає лебедів для годування, а в парку, який посадив і зростив тут відомий цукрозаводчик Артемій Терещенко і до сьогодні панує аура краси, спокою і затишку. Ті ж озера, біля яких любила відпочивати сім’я Терещенків. Свого часу сюди приїздила житомирська поетеса Людмила Волошка і милувалась цим краєвидом. Пізніше в її творчих спогадах з’явився і дід Каленик, який працював в маєтку Терещенка, і величні білі птахи, з якими, кажуть, він умів навіть спілкуватися.

- Цього року лебеді на озері також жили. А в минулому їх пара навіть потомство вивела, - розповідають жителі Андрушівки.

Залишилися до цього часу в парку Терещенка вікові дерева, які сюди на початку ХІХ століття завіз великий цукровий магнат. Тут є рідкісні для нашої місцевості кедр та пробкове дерево. Щоправда, останнє вже починають „розносити” в якості сувенірів. М’яка пробкоподібна кора легко відривається, а тому відвідувачі парку її шматки беруть з собою як подарунки. А от біля древнього кедра в парку-садибі мешканці Андрушівки заряджаються позитивною енергією. В сонячні дні притуляються до дерева і отримують від нього силу.

В самому маєтку Терещенка нині “оселилася” Андрушівська загальноосвітня школа № 1. Її учням можна лише позаздрити. Адже на другий поверх приміщення вони піднімаються по сходах... зі справжнього білого мармуру. А в одному зі шкільних класів можна розгледіти грецький орнамент, яким була оздоблена одна із зал маєтку Терещенка. Зберігся в школі і стародавній "рубель", яким можливо прасували одяг великого цукрового магната та його родини, колишній письмовий стіл.

До речі, як свідчить історія, в 1871 році в Андрушівці було відкрите однокласне училище, яке утримувалося на кошти цукрозаводчика Терещенка. В ньому працював один учитель, законовчитель і прибиральниця. Цей навчальний заклад освячував священик. За слов’янськими традиціями тут відбувалася велика трапеза.

За словами директора Андрушівської ЗОШ №1 Степана Дисака, Терещенко збудував свій маєток саме в цьому місці не випадково. Тут дуже сприятлива аура для творчості, здобуття знань. А тому, може й закономірно, що багато випускниць цієї школи стали поетесами. Чудовий цей край був і лишається для початку великих справ. Свого часу саме в Андрушівці, на цукровому заводі Терещенка працював тодішній студент-практикант Фещенко-Чопівський. Саме тут він робив свої перші революційні кроки.

Варто відзначити, що парк-садибу Артемія Терещенка внесено до українського реєстру, як пам’ятку архітектури. Приємно відчувати, що ми живемо неподалік цих визначних місць і можемо запросто їх відвідати. Без черги та вхідного квитка...

Матеріал з сайту http://andrushivka.org.ua/